Аварія «Протона» може привести до демпінгу в комерційних запусках
За останні п'ять років 11 з 177 російських орбітальних запусків космічних ракет були невдалими, ще чотири - зі збоями. Росія повинна демпінгувати, щоб не віддати свою частку на ринку комерційних запусків конкурентам.
Запущена вранці 16 травня з космодрому Байконур ракета-носій «Протон-М» з мексиканським супутником MexSat-1 зазнала аварії приблизно через відмову кермових двигунів першого ступеня. «Протон-М», основний російський носій комерційних супутників, - рекордсмен по аварійності серед російських ракет за останні шість років. З урахуванням останньої аварії з 53 запусків цієї ракети невдачею закінчилися шість плюс два істотних збою.
демпінг неминучий
Після останніх невдач з запусками Росії доведеться демпінгувати, щоб не віддати конкурентам свою частку на ринку космічних послуг, вважає експерт з космосу аналітичної компанії «РОЕЛ Консалтинг» Андрій Іонін. Кількість комерційних запусків іноземних вантажів російськими носіями останні два роки знижується. У 2011 році Росія здійснила 12 комерційних запусків, в 2012 - 13, в 2013 - 14, а вже в 2014 - 8. На 2015 рік було заплановано 10 запусків. При цьому сильно знижувати ціни в таких умовах Росії буде важко, так як на вартості запуску буде позначатися збільшення страхових тарифів. «Логічно, що якщо кількість страхових випадків збільшується, то і страхові тарифи зростають», - каже Йонин.
Демпінгувати на цьому ринку не прийнято, але в періоди спаду рубля ціни на комерційні запуски «Протон-М» дійсно падають, говорить віце-президент страхової компанії «Ингосстрах» Олександр Подчуфаров. Якщо раніше страховий тариф на запуск «Протона-М» становив близько 12%, то зараз він може бути підвищений до 16% і більше, вважає Подчуфаров. Причина - в необхідності російських компаній перестраховувати свої ризики за кордоном через брак власних активів. «Хоча, можливо, тарифи не будуть підвищені, якщо західні андеррайтери повірять в незалежність і відкритість розслідування причин аварії та ефективність заходів, що вживаються», - застерігає Подчуфаров і посилається на випадок з падінням «Протона» в травні 2014 року, коли перестрахувальні компанії дійсно були задоволені результатами.
Прогнози будувати складно, оскільки навіть незрозуміло, що стало причиною аварії, вважає перший заступник голови правління СОГАЗ Микола Галушин. При цьому він зазначає, що російські запуски і так страхуються набагато дорожче, ніж іноземні: 13-16% у нас проти 6-10% відносно зарубіжних космічних апаратів.
Незважаючи на дедалі частіші аварії, масштабного відмови від участі в страхуванні ризиків запусків «Протона-М» серед західних андеррайтерів в «Ингосстрахе» не спостерігають. Росія займає все ще дуже велику частку на ринку комерційних запусків, єдиним її конкурентом поки залишається французький «Аріан», говорить Подчуфаров, тому тільки близько 10% після минулих аварій відмовлялися від участі, інші або вирішували зменшувати свою частку участі, або підвищували тарифи, або залишали все без змін. У будь-якому випадку треба покращувати якість запусків, вважає він. Ніяким демпінгом не вдасться утримати частку на ринку. Мексиканські оператори зв'язку, які втратили свій супутник MexSat-1, відкотилися на кілька років назад, це великий удар для операторів зв'язку. І наступного разу для них головне значення буде мати вже не ціна запуску, а надійність.
«Ті контракти, які є, переглядатися не будуть, - заявили РБК в ГКНПЦ ім. М.В. Хрунічева. - Для збереження частки на ринку в майбутньому Центр Хрунічева зараз продовжує аналіз ринку, із зацікавленими сторонами йдуть переговори. В принципі вартість контрактів різна, кожен контракт розглядається окремо, точні суми - комерційна таємниця ».
Конкуренти і шанувальники
C іноземної корисним навантаженням - супутниками або астронавтами - літає близько 40% російських ракет. Правда, в масштабах всієї економіки космосу цей сегмент невеликою - менше 1% (близько $ 2 млрд). За оцінкою РБК, на Росію припадає не більше 1,6% світової виручки комерційного космосу, який, за даними авторів доповіді Space Report 2014 року, досяг в 2013 році $ 240 млрд. Але зі збільшенням числа аварій і з приходом нових конкурентів є велика ймовірність, що Росія втратить цей ринок.
У космічну гонку все активніше включається Китай. Кількість діючих супутників на орбіті у наших країн вже зрівнялася: за останні три роки китайці довели їх число до 117 одиниць (+ 72%), тоді як Росія - до 118 (+ 20%). В кінці 2013 року Китай запустив місяцехід, а до 2020 року планує висадити людину на Місяць і побудувати власну орбітальну станцію. Китайці вже наздогнали США за кількістю ракетних запусків, а за темпами розвитку галузі вийшли на перше місце.
Лідерство Росії багато в чому забезпечено комерційними запусками. За даними Федерального управління цивільної авіації США, в 2013 році було здійснено 23 комерційних запуску, які принесли виручку в $ 1,9 млрд, з них 12 пусків припали на Росію, яка заробила на цьому $ 759 млн.
Головною конкурентною перевагою Росії є ціна. Це те, що приваблює клієнтів. За оцінкою РБК на основі даних щорічної доповіді Space Report (готується американською неурядовою організацією Space Foundation), Федерального реєстру держконтрактів і даних страховиків, середньозважена за останні п'ять років ринкова вартість доставки максимальної корисного навантаження на низьку опорну орбіту (НГО) за допомогою російських ракет склала $ 6 , 3-8,9 тис. за 1 кг. У США цей показник - $ 12,5-18,8 тис. За 1 кг, у Європейського космічного агентства - $ 11,0-13,6 тис. За 1 кг. У Китаю вартість доставки вантажів на НГО наближається до російського рівня і становить $ 8,1-10,8 тис. За 1 кг. При цьому собівартість доставки вантажів ракетою «Протон-М» становить $ 3,3 тис. За 1 кг.
Аварійність вище середньоринкової
З 2010 року Росія здійснила 177 орбітальних запусків космічних ракет, включаючи дев'ять запусків ракети «Дніпро» (Південмаш) і 11 запусків української ракети «Зеніт» (Південмаш), в тому числі за програмою «Морський старт», випливає з даних відкритих джерел. З цих запусків 11 (або 6,2%) були невдалими. Крім того, ще чотири запуски зазнали істотних збої, але в цілому або частково місії виконати вдалося.
У США за цей же період з 97 пусків ракет повністю аварійних було тільки два (2,1%). Як, втім, і у Китаю тільки два з 85 пусків (2,4%) зазнали невдачі.
Найбільше аварій серед російських ракет за останні п'ять з половиною років (з початку 2010 року) сталося з важкої ракетою-носієм "Протон-М», спеціалізацією якої є комерційні запуски. З 53 запусків (з урахуванням останнього старту 16 травня) на неї припадає шість аварій (аварійність - 11,3%) і ще два істотних збою.
На другому місці - ракета легкого класу «Рокот»: з 11 запусків вона зазнала одну аварію (аварійність - 9,1%). Дві аварії з 27 пусків довелося на ракету «Союз-2» (аварійність - 7,4%). Ще по одній аварії доводиться на ракету «Зеніт» (одна аварія з 11 пусків), «Союз-У» (одна аварія з 26 пусків), аварійність яких складається відповідно 9,1 і 3,8%.
Найбільші невдачі Росії в космосі з 2010 року
5 грудня 2010 року - три космічні апарати «Глонасс-М» впали в акваторію Тихого океану.
18 серпня 2011 року - ракета-носій «Протон-М», запущена з Байконура, не змогла вивести на орбіту супутник зв'язку «Експрес-АМ4».
24 серпня 2011 року - ракеті-носію «Союз-У» не вдалося здійснити доставку транспортного вантажного космічного корабля «Прогрес М-12М» на Міжнародну космічну станцію.
23 грудня 2011 - ракета-носій «Союз-2.1б" не змогла вивести на розрахункову орбіту супутник зв'язку подвійного призначення «Меридіан».
6 серпня 2012 року - ракета «Протон-М» не змогла вивести на розрахункову орбіту супутники зв'язку «Експрес-МД2» і «Телком-3».
1 лютого 2013 року - після старту з платформи «Морський старт» ракета-носій впала приблизно в 4 км від стартової платформи.
2 липня 2013 року - стартувала з Байконура ракета «Протон-М» з трьома навігаційними супутниками «Глонасс-М» відхилилася від курсу, загорілася і впала.
15 травня 2014 року - «Протон-М» не змогла вивести російський супутник зв'язку «Експрес-АМ 4Р» на задану орбіту.
28 квітня 2015 року - втрачений космічний корабель «Прогрес», що летів з вантажем на Міжнародну космічну станцію.
16 травня 2015 року - запущена з Байконура ракета-носій «Протон-М» з мексиканським супутником MexSat-1. За хвилину до розрахункового часу відділення розгінного блоку і супутника на ракеті виникла позаштатна ситуація. За неофіційними даними, причиною аварії могла стати відмова кермових двигунів третього ступеня. Уламки ракети впали в Забайкальському краї.
