Я отримав місцеві водійські права. По-корейськи називаються 운전 면허증 (Унчон мёнхочин, водіння дозвіл). Тепер треба буде отримати міжнародні, а то мої російські в наступному році прострочать, так хоч по корейським зможу їздити.
У Кореї можна поміняти своє чинне іноземне водійське посвідчення на місцеве. Якщо пощастило, і країна, що видала права знаходиться в спеціальному схваленому списку, то можна не здавати іспит, а тільки пройти медогляд. Росії в цьому списку немає, так що я ще готувався до теоретичного іспиту. Виявилося даремно. Віза E-3 (талановита іноземна молодь) дає право зарахувати іспит автоматом, типу і так розумний.
Я вирішив потурбуватися заміною прав на початку місяця і уточнив у GHD список документів і порядок дій для отримання прав. GHD (Global Help Desk) - спеціальна компанія допомагає іноземним співробітникам Самсунга з різними життєвими питаннями)
Список документів невеликий:
- Оригінал дійсного російського водійського посвідчення;
- Оригінал закордонного паспорта зі штампами про в'їзд в країну;
- Оригінал Alien Registration Card (аналог місцевого паспорта для іноземців);
- Три кольорові фотографії стандартного розміру, зняті за останні шість місяців;
- Нотаріально завірений у посольстві переклад корейською та нотаріально завірене свідоцтво дійсності документа;
- Довідка про факти в'їзду і виїзду з Кореї за весь час життя.
Перші три пункти списку видобувати не треба, треба тільки принести і показати. Іноземні права при подачі документів заберуть і будуть зберігати в поліції три роки, після чого знищаться. За цей час можна прийти з квитком на літак в країну видачі прав і паспортом і отримати їх назад. Повертати їх знову в поліцію вже не треба буде.
По четвертому пункту: що таке стандартний розмір фотографій мені відразу з'ясувати не вдалося. Корейці говорили «як на документах», але розмір не видавали. Виявилося це все-таки 3 * 4. Будки для фотографування на документи видають вже все як треба, а спеціально ніхто не вимірював.
П'ятий пункт: переклад, завірений в російському посольстві. У посольство потрібно приходити вже з готовим перекладом. Неподалік від посольства є відразу кілька фірмочок, які надають цю послугу за 60000 геть, як нам сказали. За ці гроші милі панянки впишуть латиницею наше ім'я в заздалегідь заготовлений шаблон і роздрукують. Але можна не годувати дармоїдів і вписати в шаблон ім'я самостійно, як я і зробив. Спасибі добрим російськомовним колегам, які надіслали шаблон перекладу.
У посольстві процедура запевнення займає хвилин 10-15, варто 42000 вон (мито). Але треба відстояти чергу і встигнути до обіду. Ми прийшли через годину після початку прийому і отримали останній номерок. Встигли рівно за хвилину до початку обіду. Варто зауважити, що в посольстві все дуже мило, чемно і для людей: електронна черга, доброзичлива секретар, дає довідки і навіть робить ксерокопії, працівники консульства, які допомагають вирішити виниклі проблеми, кондиціонер, телевізор, навіть охоронець посміхається, кланяється і допомагає взяти в правильну чергу талончик. Раптово за час очікування побували на весіллі =).
Шостий пункт, довідку про факти в'їзду-виїзду, можна отримати в будь-якій районній адміністрації. Роблять швидко, але треба спочатку взяти квиток в правильну чергу. На інфодеске дівчата не говорили по-англійськи і я вже було думав дзвонити в GHD, але підійшов важливого виду дядько, зрозумів чого я хочу і послав куди слід. У віконечку дівчина говорила по-англійськи добре і швидко все роздрукувала. Сумарно все зайняло близько півгодини і 2000 з копійками геть.
Після збору всіх документів я почав готуватися до теоретичного іспиту. Іспит можна здавати крім корейського ще на кількох мовах, в тому числі англійською та російською. Квитки для підготовки можна скачати на сайті місцевого ДАІ, вони кумедні. У будь-якому випадку підучив правила, зайвим не буде.
Через тиждень підготовки я вирішив що пора і пішов в ДАІ на Каннам.
Саме завдання виглядає миліше, ніж Ленінградське ГИБДД на Шосе Революції. До нього можна зручно дістатися на безлічі автобусів, від метро йти не більше п'яти хвилин і можна під'їхати по велодоріжці, яка з'єднується із головною міською визначною велотрасса уздовж набережної Хангана.
ДАІ «Gangnam style»
Усередині окрема стійка для роботи з іноземцями та бажаючими отримати міжнародні права. Це, напевно, єдине місце в будинку, де щось написано по-англійськи. Добре, що стійка розташована прямо біля входу, напевно це економить купу часу і нервів інфодеску, який знаходиться прямо навпроти.
Перед стійкою нікого не було, я витягнув номерок і відразу настала моя черга. Дівчина за стійкою перевірила документи, видала анкети для заповнення та вклейки фотографій, відправила заповнювати і повертатися знову. Ножиці і клей люб'язно надали у тимчасове користування =). Я все вписав, повернувся, мої закарлючки перевірили і запитали коли я хочу здавати письмовий іспит. Я сказав, що ось прямо зараз готовий. Дівчина поставила печатку з датою тесту, потім подивилася до себе в екран і закреслила друк. Сказала, що власникам візи E-3 здавати не треба і потрібно лише пройти медогляд поверхом нижче і повернутися з результатом.
Вхід в підвал з медоглядами виявився зовні. Після довгих сходів метрів на 5-6 під землю, відкривалося віконечко реєстратури, прямо як у нас в поліклініках. Там тітка без слів зрозуміла навіщо я прийшов, взяла документи, мито, поставили печатку про оплату і жестами послала в кабінет в кінці коридору.
В кінці коридору перевіряли зір і слух. Жестами мені пояснили що треба закрити очей і називати цифри на перевірочної таблиці. Судячи з усього доктора англійські цифри знали приблизно як я корейські і обидва ока у мене наізмерялісь в 1.2. На наступному столі повинні були перевіряти слух, але чомусь це я теж отримав автоматом, очевидно ж, що я не глухий. Проштамповали в мої листочки з заявками результати огляду і відпустили. Я повернувся на стійку обміну прав (там знову нікого не було) і здав документи. Дівчина чемно попросила повернутися через годину.
Я погуляв трохи і повернувся до одинадцятої години. На той час біля стійки вже була невелика черга, з номерком довелося прочекати хвилин 10-15.
Потім попросили почекати ще десять хвилин, а потім видали права, вибачилися за довге очікування і завдані незручності і ввічливо попрощалися. На все пішло з урахуванням всіх очікувань близько півтора з невеликим годин.
Коли вже повернувся на роботу, виявив що в правах помилка в номері ARC. Замість 7 написали 1. Колеги сказали, що треба міняти, так як розбіжність номера паспорта та номера прав рівносильно відсутності прав. Довелося на наступний день ще раз їхати в ДАІ.
Прийшов, черги не було, подав дівчині права і ARC, показав де помилка. Дівчина почала кланятися і вибачатися і через дві хвилини вже видала мені новий документ з правильними цифрами і ще раз вклонилась і вибачилася. Усе.
Цікаво, що довелося б подолати корейцеві, що не говорить по-російськи, забажав отримати російські права, а потім ще й поміняти, знайшовши в них опечатку ...
