Олексій Мочанов: «в розбитій машині залишилися скривавлені квитки на концерт Ірини Білик ...»

1. «Мене просто бісить підвищена увага журналістів до наших з Яною Клочковою відносин»
2. «За прогнозами лікарів, півроку проведу в ліжку»

Відомий автогонщик і телеведучий дав «ФАКТАМ» своє перше після автомобільної аварії інтерв'ю

На жаль, щодня на дорогах України відбувається десятки аварій. Але важке ДТП, що сталася у Києві в ніч з 16 на 17 листопада, шокувало багатьох автолюбителів. Адже за кермом був один з найбільш професійних водіїв країни - відомий автогонщик і журналіст Олексій Мочанов. Щоб дістати 37-річного Олексія з спотвореної машини, рятувальникам довелося використовувати спеціальне обладнання. Постраждалого у важкому стані доставили в лікарню. На щастя, життя Олексія вже нічого не загрожує. Але чекає довге лікування. Своє перше інтерв'ю після аварії Олексій Мочанов дав «ФАКТАМ».

«Мене просто бісить підвищена увага журналістів до наших з Яною Клочковою відносин»

У відділенні політравми однієї зі столичних лікарень мені сказали, що Олексія Мочанова вже перевели в післяопераційну палату, але бажано його не турбувати. На двері палати висіло надруковане великими літерами «відозву» до друзів і знайомих Олексія з настійним проханням не турбувати його, в крайньому випадку залишати записки з номерами телефонів. Нижче слідував перелік продуктів, які можна приносити: фрукти, фреш, печінку, відварна риба, морепродукти, курага. Поки я вивчала оголошення, з палати вийшла жінка, дивно схожа на Мочанова. Як з'ясувалося, це була його рідна сестра Наташа.

- Зачекайте трохи, Льоша зараз розмовляє по телефону, - попросила вона. - Тільки ви не довго розмовляйте, нам скоро їхати на томографію ніг.

Нарешті я потрапила в палату. Перше, що побачила, завалену м'якими іграшками полку біля спеціальному ліжку із залізною перекладиною зверху. Гонщик спритно вхопився за перекладину накачаними руками і підвівся.

- Це все подарунки друзів, - пояснив Олексій Мочанов. - надарували і янголят, і машинок. Яна Клочкова подарувала ось цього симпатичного сірого вовченя. Я вдячний, що, тільки встигнувши приїхати з Хорватії, вона все ж викроїла час і відвідала мене. Але, знаєте, мене просто бісить увагу журналістів до наших з Яною відносинам. Це не дає нам нормально, по-людськи спілкуватися.

- Льоша, як же ти примудрився-то?

- Розумію, що багатьох шокувала ця аварія. Все, мабуть, вважають, що якщо людина професійно їздить за кермом, то він від усіх дорожньо-транспортних пригод застрахований. Так, я, мабуть, один з найбезпечніших водіїв в країні. Зі мною не страшно покласти сплячого людини: я провезу його через весь екватор так, що він ні разу не прокинеться.

Що сталося в цей раз? Це жодним чином не пов'язано з втратою концентрації. Я їхав пристебнутим, в одному з найбезпечніших автомобілів у світі - «Вольво-740». Справа в зимових шинах. За тиждень до ДТП повернувся з Казахстану. Якраз вдарив перший мороз. Ось і вирішив поміняти літні шини на зимові. У той же вечір мені поміняли шини. І треба ж, весь тиждень температура трималася плюс 8-12 градусів! Кожен день в голові промайнула думка, що треба поміняти шини, так як прекрасно знаю, наскільки небезпечно в теплу погоду їздити на зимових шинах.

Добре пам'ятаю, як в той нещасливий четвер їхав в сторону будинку на початку першого ночі. Для холостяка не саме пізній час. Їхав спокійно в сторону площі Лесі Українки. Ні з ким не ганявся. Спеціально купив собі «Вольво», щоб на дорогах не було ніяких провокацій. Судячи з того, що мені розповів потім мій друг Олександр Салюк, машина наїхала на якусь залізяку, шина лопнула. Мене потягло вліво. Я навіть не встиг натиснути на гальма і врізався в стоїть на узбіччі металевий стовп.

Пам'ять якось дивно влаштована. Прекрасно пам'ятаю, що робив весь день. Але мій «комп'ютер» (Олексій виразно покрутив пальцем біля скроні.) Стер з пам'яті шматочок шляху в чотириста метрів. Коли працювали еменесники, я був без свідомості. Але в якийсь момент почув їхню розмову: «Ноги затиснуло педалями! Що, різати будемо? »« Намагався зібрати всю волю в кулак, щоб вимовити: «Пацани, ріжте педалі».

Дуже вдячний рятувальникам, що так швидко витягли мене з машини. Правда, знайшлися якісь мародери, сперли мобільний телефон. Бог їх покарав. Вони схопили попався на очі мій хороший комунікатор. Напевно, не повірили, що в такий старої «Вольво» може бути ще один мобільник - «Верту» за 6 тисяч євро. Прикро, що у вкраденому телефоні зберігалася вся інформація за два з половиною роки. У розбитій машині залишилися скривавлені квитки на концерт Ірини Білик. Так і не потрапив ... Дуже радий, що не вкрали золотий брелок і значок, подаровані на річницю групи «Альфа». Друг вручив мені брелок і сказав, що він тепер буде моїм оберегом від пригод на дорогах. Ось тепер лежу і думаю: наврочив він мене чи, навпаки, врятував від загибелі? ..

Вдячний «швидкої», швидко доставила мене в лікарню.

«За прогнозами лікарів, півроку проведу в ліжку»

- Які прогнози лікарів?

- Невтішні - півроку в ліжку. Насилу уявляю собі це ... Вже зробили операцію на стегні. Встромили металевий штир довжиною 42 сантиметри. Думаю, мені чекають ще дві операції. Ногами важко ворушити, таке відчуття, що вони чужі. Після операції вирішив відмовитися від знеболюючих і снодійного. Чесно кажучи, пошкодував потім.

- Про що подумав, коли прийшов до тями після наркозу?

- «Нарешті-то я як слід висплюся». А потім: «Господи, скільком людям я всього наобіцяв ...». Ось, наприклад, скоро буде 70-річчя школи на Солом'янці, в якій я і футболіст Влад Ващук вчилися. Обіцяв провести урочисту частину. «Б ..., який же ти ідіот! - сказав сам собі в серцях. - Що ж ти накоїв? »Як тепер пояснити, що одним невірним рухом автомобіля ти скасував тобою ж дані зобов'язання? Було так соромно, що хотілося повіситися ...

- Плакав від образи на долю?

- Ні, плакати я не вмію. Хоча ні, від злості іноді можу ... (при цих словах в очах Олексія зрадницьки заблищали сльози. - Авт.).

Хочу написати дві статті. Поради тим, хто потрапляє в лікарню, і тим, хто відвідує хворих. Холодильник забитий, вже нікуди передачі класти. Та й не можу я зараз багато є, боляче ковтати. Ковток гранатового соку випиваю з працею.

Я прекрасно розумію бажання друзів підтримати мене. Але мені дійсно потрібен спокій. Вчора мене возили на рентген. Також враження, що я підіймався на Еверест. Хоча мене всього лише переклали з ліжка на каталку ...

- Чи не було думок завершити кар'єру автогонщика?

- Ні! Я обов'язково повернусь! Займатися тестами - це моя доля. Італійський гонщик Алессандро Занарді, якому під час аварії відірвало обидві ноги, повернувся на трасу і навіть вигравав. Тільки я вас прошу, не треба в статті «вичавлювати сльозу». Я не хочу вдавати з себе героя. Мені не соромно, що я - такий професійно підготовлений гонщик - зламав ноги. Міхаель Шумахер теж свого часу ламав ноги. Айртон Сенна загинув на гоночній трасі. На «Дакарі» гинуть гонщики ...

Навіть для високо професійних водіїв (я не кажу вже про непрофесіоналів) дорога ЗАВЖДИ становить підвищену небезпеку. 60 кілометрів на годину - це 16,5 метра в секунду. Швидкість реакції добре підготовленої людини - секунда-півтори. Так що якщо їхати на швидкості 60 кілометрів на годину і побачити в 20 метрах небезпека, уникнути її допоможе лише диво ... Хочу нагадати всім автомобілістам: не забувайте, що вас чекають вдома. Немає нічого гіршого, ніж через безглузду випадковість або через власну неуважність зламати собі життя хоча б на найближчі півроку ...

Читайте нас в Telegram-каналі , Facebook і Twitter