Ваше благополучие зависит от ваших собственных решений.

Джон Дэвисон Рокфеллер

Меню сайта
Финансы
Доставка из Китая
Пенсионное страхование
Политика
Новости
Реклама
Облако Тегов
Архив
Реклама
Вести экономика

Валерій Пайков. Історія про те, як не відкрили музей Миколи Васильовича Гоголя на Малій Конюшенної в Санкт-Петербурзі



Знайомлячись з меморіальними музеями Петербурга, в одному з довідників я вичитав, що за адресою Мала Стаєнна 1/3 "Б" відкритий музей Гоголя. Захотілося відвідати його, познайомитися з виставленими в ньому матеріалами та експонатами. Втративши "Б" по дорозі, як це сталося у відомій дитячій загадці "А і Б сиділи на трубі ...", я, природно, не знайшов музей ні в консульстві Швеції, ні в шведській Церкви Святої Катерини, які розміщувалися по тому ж адресою.

І все ж, вихований на вірі друкованого слова, я не міг змиритися з думкою, що хтось вирішив посміятися над пам'яттю великого письменника, і знічев'я помістив рядок про це "музеї" в книгу. Наступним після 1/3 по непарній стороні М. Конюшенної був будинок № 5. На моє щастя хвіртка в масивних воротах, які ведуть у двір будинку, була відкрита (це випадковість, бо двері парадних, особливо, житлових будинків, все ворота в місті тепер під електронними замками, і без знання коду проникнути туди неможливо). Увійшов у двір. Типовий пітерський двір-колодязь, замкнутий, зі сліпими кутами. Жінка і дівчинка годували бездомних кішок. Про "музеї" вони нічого не чули. Несподівано з'явився чоловік років сорока, з яким я, вибачившись, ні на що вже не сподіваючись, задав своє питання. І тут виявилося, що т.зв. "Музей" дійсно існує за вказаною в довіднику адресою. Більш того, я почув захоплюючий сюжет "Про музеї" в дусі "Нью-Васюки" з життя Остапа Бендера.

Доречно зазначити, що Микола Васильович Гоголь ніколи не жив за вказаною адресою. У літературі можна зустріти вісім адрес, за якими в різний час жив письменник в Петербурзі. Більшість з них розташовані поруч з Невським проспектом (набережна Катерининського каналу, нині канал ім. Грибоєдова; Горохова вулиця; вул. Мала Морська; Велика Міщанська вул., Нині Казанська). Жив Н.В. Гоголь і на Невському проспекті, будинок № 38 (квартира П. А. Плетньова в будинку Строганова).

Чому ж, все-таки, створити музей письменника було вирішено на вул. Мала Стаєнна, а не в одному з тих будинків, в яких він колись жив? Виявляється, ідея відкрити тут музей виникла в голові Валерія Е., що був у той час головою ТСЖ "На Конюшенної" (ТСЖ це абревіатура від "Товариство власників житла"). Природно, йому було простіше вирішувати питання про музеї в межах "його території" (своя рука - владика).

Виникла вона (ідея) приблизно року за два до 200-річного ювілею від дня народження письменника, який пітерська громадськість, вся країна готувалися відзначити пишно і урочисто. Правління товариства вирішило виправити несправедливість, і створити таки музей великого письменника в Петербурзі.

Як довідки: Мала Стаєнна, невелика пішохідна вулиця, починається перпендикулярно до Невському проспекту, в районі Казанського собору. Майже в самому її початку височіє пам'ятник письменнику, поставлений тут в 1998 році. Спочатку цей пам'ятник планувалося спорудити на Манежній площі, де 4 березня 1952 року в переддень сторіччя з дня смерті Гоголя був встановлений закладний камінь, напис на якому був таким: "Тут буде споруджено пам'ятник великому російському письменнику Миколі Васильовичу Гоголю". Закладний камінь проіснував до 1999 року (нині на його місці встановлено фонтан).

У зв'язку зі згаданим ювілеєм великого патріота і письменника Росії осередки культури З-Петербурга (театри, виставкові зали тощо) засипали Комітет з культури мерії заявками на фінансування різних проектів. Одним з таких проектів, як видно, був і такий Валерія Е.

Була проведена велика підготовча робота, що включала, в першу чергу, численні публікації в ЗМІ, організацію оргкомітету з числа шанованих в С-Петербурзі діячів культури і бізнесу, а також представників Міжнародного клубу петербуржців. Відповідно до планів організаторів музею він повинен був стати своєрідним клубом любителів творчості великого письменника, культурно-освітнім центром ім. Гоголя. Тут можна було б проводити науково-практичні конференції, творчі вечори письменників, акторів, композиторів, перегляди екранізацій і театральних постановок гоголівських творів, розгорнути гоголівську бібліотеку.

Природно, створення такого Центру передбачало виселення значної частини мешканців з їх престижних площ в самому що ні на є центрі північної столиці з наданням заміни десь в Лисому носі або Тарховка (передмістя Санкт-Петербурга).

2 квітня 2008 року в присутності генеральних консулів України і США, глав и міського Житлового комітету, представників петербурзької інтелігенції, членів Оргкомітету і, звичайно, жителів вул. М. Конюшенна "музей" був урочисто відкритий. На момент його відкриття за вказаною вище адресою була придбана під "музей" невелика кімната, яка повинна була служити зародком майбутнього Цента. Але гора народила мишу. Відвідувачі не побачили в ній ні особистих речей, ні рукописів письменника. Як заявив Валерій Е., "їх відсутність - це обов'язкова вимога для державних музеїв, які фінансуються з бюджету. У нас народний музей".

У двох словах, виділених мною, вся собака зарита.

Як розповів мені мій випадковий знайомий, він же член новоствореного будинкового комітету за адресою вул. М. Конюшинна, будинок 5, ця кімнатка - "музей" все ще існує, але в ній порожньо, хіба що та сама миша, про яку я згадав вище, зашуршіт в кутку. Про Культурно-просвітницькому центрі ім. Н.В. Гоголя вже ніхто не згадує.

Ось така сумна історія. Неприємний осад залишився в душі від усього почутого, від усього, що вдалося дізнатися. Нащадки гоголівського "ревізора" не перевелися і не скоро ще переведуться на Русі. Але залишилася надія, що ні фантом, а справжній музей Миколи Васильовича Гоголя все ж буде створено в місті на Неві, який по праву пишається тим, що в ньому жив і творив цей чудовий письменник Росії.



Пам'ятник М.В. Гоголю. СПб, Мала Стаєнна вул.

Н.В. Гоголь: "О, не вірте цьому Невському проспекту! Я завжди закутують міцніше плащем своїм, коли йду по ньому, і намагаюся зовсім не дивитися на зустрічаються предмети. Весь обман, вся мрія, весь не те, чим здається!" В контексті моєї розповіді ці рядки в рівній мірі можна віднести і до вул. Мала Стаєнна.


© Валерій Пайков , 2012-2019.
© мережева Словесність , Публікація, 2012-2019.

НОВИНКИ "СЕТЕВОЙ СЛОВЕСНОСТІ" Анна Долгарьова : Утопія (оммаж комп'ютерній грі "Мор.Утопія") [Бунтівний березня на кшталт моєї природі. / Я чую все виразніше навесні, / як тане сніг і як в пляшках бродить / НЕ випите за зиму вино ... / ...] Поцілованих вітром [Вечір пам'яті Олександра Сопровского в підмосковному літературному клубі "Віршований бегемот".] Айдар Сахібзадінов : обгін : і казанські брехуни : Два оповідання [Ну, не хочеш сам, не заважай брехати іншому! Може, це потреба! Тим більше, якщо чесно, людина тут не бреше, бо сам вірить. Він рядитися себе в героя. Хіба ...] Володимир Алейніков : У сімдесятих [..У серпанку примарною. Там, в Царицино. Там, зовсім далеко. Далеко. Там, де наші звучали промови. Де бесіди ми давнину вели. Там, давно. Так давно! Колись ...] Олександр Немировський (1963-1986) : Ми прийшли, ви нас звали [... І все одно опівнічне шосе / І перший світлофор на Кільцевій, / Хоч не бажай того, повернуться всі. / Куди тобі, куди ще додому?] Галія : мишачий горошок [Хтось колись / придумав любов, / пишучи скло / з туману]Мала Стаєнна, а не в одному з тих будинків, в яких він колись жив?
Куди тобі, куди ще додому?
Профиль
Реклама
Деловой календарь
Реклама
   
p329249_energy © 2016