Я вагітна, але дитини не хочу!

1. Що ж робити?

Переглядів: 0

Який жах! Ні, це не кошмар, це жах, жахливий жах!

Це все-таки сталося. Ну чому це трапилося саме зі мною? Я ж так цього не хотіла! І що тепер робити?! Мені це зовсім не потрібно! Особливо зараз, коли я в такій чудовій формі, коли тільки-тільки стало все налагоджуватися, коли з'явився Він.

Але він же, гад, і зробив все це! Сказати йому? Або не сказати?

Не скажу, зроблю все сама, він ні про що не здогадається.

Ні, краще скажу. Нехай знає, що він наробив! І розсьорбує.

Розповіла. Вийшло приблизно так:

- Послухай, у мене для тебе погана новина. Я вагітна.

- Що правда?! Дорога моя! Рідна моя! Як я радий!

Він що - дурень? Він що, не бачить, що я цього НЕ ХОЧУ! Я не хочу ніякого дитини! Я взагалі терпіти не можу дітей, особливо маленьких!

Він буде рости всередині мене! Ворушитися там! Розтягувати зсередини мій живіт!

О, так, розтяжки! Я в дитинстві була товста - «спасибі» батькам, які не стежили за моїм харчуванням, а після 9-го класу відправили до бабусі на парне молочко з маслом. Так у мене ще з тих пір розтяжки на ногах залишилися. Зараз я дотримуюся дієти, регулярно ходжу в спортзал, у мене останні 10 років ідеально плоский животик. І що з ним стане ?!

О так! У мене виросте величезний живіт, через якого в один прекрасний день я не зможу побачити свої ноги! Я стану огидно товста, як корова. Мені здається, я вже гладшаю. Дивлюся на цих вагітних: вони ж при ходьбі перевалюються з ноги на ногу, як качки. Я що, теж так ходити буду ?! Я не хочу!

А ще ці вагітні абсолютно не можуть себе контролювати. То їм яблучка зелененького захочеться, то ліверкі з майонезом, то тістечка, то ще чогось неймовірного, що прийде їм в їх вагітну голову. А як же моя дієта?

Але Він говорить, що дуже-дуже-дуже радий, що у нас буде дитина! Я розумна дівчинка і розумію, що якщо я зроблю аборт, він мене напевно кине. Він, звичайно, мене бісить своєю правильністю, своїми «сімейними цінностями», але з ним все-таки краще, ніж однієї. А ще він каже, що мене любить і буде любити будь-, навіть товстої. Маячня! Це ж жахливо гидко - любити товстуху!

Ну ладно, з цим все зрозуміло. А далі що? Що я з цією дитиною буду робити? З дітьми ж потрібно весь час щось робити: сповивати, мити, заколисувати, годувати. Грудьми. Фу, гидота яка!

Він же буде кричати весь час! Я боюся, що я його рано чи пізно вб'ю, якщо він буде кричати. Мені тиша потрібна, спокій .

Що ж робити?

Що робити? Народжувати - не хочу! Зробити аборт - чоловік кине. Та й пізно вже, поки я сумнівалася та роздумувала, всі терміни вже минули. Тепер вже пологи неминучі.

Сиджу в інтернеті, дивлюся, читаю купу всього. Все не те.

А недавно абсолютно випадково натрапила на ось цю статтю і ... впізнала себе. Повністю! Неначе хтось підглядав за мною, читав мої думки! Виявляється - я нормальна! А чи не виродок якийсь, як каже моя мама. Уф! Навіть відпустило якось! Вже не так трясе від згадки про дитину і майбутні пологи. Я навіть починаю думати, що все не так уже й погано і я впораюся. Я навіть починаю підозрювати, що все взагалі буде добре!

У моїй голові звучить тільки одне питання: ну чому я не знала цього раніше ?!

Про все це і про багато іншого, ви можете дізнатися на безкоштовних онлайн-лекціях по системно-векторної психології Юрія Бурлана.

Автор Тетяна Сосновська

Стаття написана з використанням матеріалів онлайн-тренінгів з системно-векторної психології Юрія Бурлана

5 (100%) 3 Голосів