Компанії, що працюють на російському ринку, вже не перший рік працюють в умовах вимог з боку податкових органів по прояву належної обачності і обережності при роботі з контрагентами. Однак процедура перевірки сумлінності контрагентів здійснюється не всіма. Належну увагу даному аспекту приділяють 85% опитаних компаній. Процедура перевірки сумлінності контрагента актуальна для підприємств незалежно від розміру бізнесу. При цьому відповідний регламент розроблений тільки у 33% компаній, які ведуть таку роботу. Досить поширена практика (30% компаній) - розподіл функціоналу між діяльністю підрозділів або співробітників, закріплене в окремих внутрішніх актах компанії і посадових інструкціях.
Автори дослідження пояснюють, що такий перехідний етап формування системи роботи з ризиками можливий, але менш ефективний через рассредоточенного уваги до проблеми, а також у зв'язку зі складністю організації управління і контролю. Для 37% компаній, не дивлячись на ведення робіт по перевірці контрагентів, ризики виявлення проблемних моментів у процедурі вище, так як відсутність сформованих регламентів підвищує ризики неякісної роботи і несвоєчасної актуалізації процедур. Як показало опитування, приблизно третина опитаних компаній стикалася з претензіями податкових органів про необгрунтованість отриманої податкової вигоди через визнання несумлінності контрагентів. Більше 50% претензій з боку податкових органів вдається вирішити досить оперативно, проте більше 40% претензій призводить до податкових донарахувань.
Трудомісткість процесу перевірки контрагентів вимагає певних ресурсів. Для кожної другої компанії дефіцит кадрів залишається актуальною проблемою. До необхідності вирішення цього питання частина компаній приходить тільки в результаті проходження процедури врегулювання претензій з боку податкових органів.
При цьому близько 45% компаній мають намір відстоювати свої інтереси в разі пред'явлення претензій з боку податкових органів у зв'язку з недобросовісністю контрагентів. Такі компанії впевнені в дотриманні всіх вимог і наявності доказів, а також дорожать своєю репутацією. У здатності самостійно врегулювати претензії з боку податкових органів впевнені не всі - майже половина компаній з тих, хто налаштований відстоювати свою позицію, віддадуть перевагу залучення експертів в цій галузі - представників консалтингових компаній.
Для якісної перевірки сумлінності контрагента потрібно значний обсяг інформації. Найбільш затребувані відкриті дані, що носять офіційний характер, а також загальна інформація про діяльність компанії, отримання якої можливо за запитом від контрагента. Відносно великих угод все частіше звертається увага на фінансові показники діяльності контрагента, а також на інформацію про ділову репутацію партнера (включаючи інформацію про власників) і дані про наявність необхідних ресурсів для реалізації угоди.
Читайте також: Податкова відлига: чого варто побоюватися підприємцям
